14 грн.

В допомогу грішного. Святителя Ігнатія Брянчанінова 0023
Видавництво: Голосіївська пустинь, 2009 р.30 стор. папір білий. Обкладинка м'яка.
КНИГА В ДОПОМОГУ КАЮТЬСЯ. СВЯТ. ІГНАТІЙ БРЯНЧАНІНОВ.
Святі отці виділяють вісім пристрастей, від яких походять всі гріхи: обжерливість, блуд, сріблолюбство, гнів, передчасна печаль, смуток, марнославство, гордість. Книга детально розповідає про ці пристрасті та їх прояви.
Наводимо уривок з книги.
Про чесноти, протилежні восьми головним гріховним пристрастям
1. Помірність
Утримання від зайвого вживання їжі і харчування, особливо від вживання в надмірності вина. Зберігання точне постів, встановлених Церквою, Приборкання плоті помірним і постійно однаковим вживанням їжі, від чого починають слабшати взагалі все пристрасті, а особливо самолюбство, яке полягає в безсловесному люблении плоті, життя і спокою її.
2. Чеснота
Ухилення від всякого роду блудних справ. Ухилення від хтивих бесід і читання, від вимови хтивих, поганих і двозначних слів. Зберігання почуттів, особливо зору і слуху, і ще більш дотику. Скромність. Відкидання думок і мрій блудних. Мовчання. Безмовність. Служіння хворим і каліцтвом. Спогад про смерть і пекло. Початок цнотливості-розум, що не вагається від блудних помислів і мрій; досконалість цнотливості – чистота, зрящая Бога.
3. Безкорисливість
Задоволення себе одним необхідним. Ненависть до розкоші і млості. Милосердя до жебраків. Любление євангельської бідності. Надія на промисел Божий. Наслідування Христовим заповідям. Спокій і свобода духу і безпопечительность. М'якість серця.
4. Лагідність
Ухилення від гнівливих помислів і від обурення серця люттю. Терпіння. Послідування Христу, який закликає учня свого на хрест. Мир сердечний. Тиша розуму. Твердість і мужність християнські. Невідчуття образ. Незлобие.
5. Блаженний плач
Відчуття падіння, спільного всім людям, і власної злиднів душевної. Нарікання про них. Плач розуму. Хворобливе розтрощення серця. Животіла від їх легкість совісті, Благодатне розраду і радість. Надія на милосердя Боже. Подяка Богу в скорботах, покірне їх переношення від зору безлічі гріхів їх. Готовність терпіти. Очищення розуму. Полегшення від пристрастей. Умертвіння світу. Бажання молитви, усамітнення, слухняності, смирення, сповідання гріхів своїх.
6. Тверезіння
Старанність до всякої доброї справи. Неленостное виправлення церковного і келійного правила. Увага при молитві. Ретельне спостереження за всіма справами, словами і думками і почуттями своїми. Крайня недовірливість до себе. Невпинне перебування в молитві і Слові Божому. Благоговіння. Постійне неспання над собою. Зберігання себе від багато чого сну і зніженості, бездіяльності, жартів і гострих слів. Любление нощних бдінь, поклонів і інших подвигів, що доставляють бадьорість душі. Рідкісне, по можливості, вихід з келій. Спогад про вічні блага, бажання і очікування їх.
7. Упокорювання
Страх Божий. Відчуття його при молитві. Боязнь, що народжується при особливо чистій молитві, коли особливо сильно відчуваються присутність і велич Боже, щоб не зникнути і не звернутися в ніщо. Глибоке пізнання своєї нікчеми. Зміна погляду на ближніх, причому вони, без будь-якого примусу, здаються так змирився превосходнее його за всіма відносинами. Явище простодушності від живої віри. Ненависть до похвали людської. Постійне звинувачення та докори себе. Правота і прямота. Неупередженість. Мертвість до всього. Розчулення. Пізнання таїнства, потаємного в хресті Христовому. Бажання розіп'яти себе світу і пристрастям, прагнення до цього розп'яття. Відкидання і забуття улесливих звичаїв і слів, скромних з примусу або наміру, або навику прикидатися. Сприйняття буйства євангельського. Відкидання премудрості Земної, як непотрібної перед Богом (Лк. 16, 15). Залишення словооправдания. Мовчання перед кривдниками, вивчене в Євангелії. Відкладення всіх власних розумувань і прийняття розуму євангельського. Скинення всякого помислу, що стягується на розум Христовий. Смиренномудрість або духовне міркування. Свідоме у всьому послух Церкви.
8. Любов
Зміна під час молитви страху Божого в любов Божу. Вірність Господу, що доводиться постійним відкиданням всякого гріховного помислу і відчуття. Невимовне, солодке потяг всієї людини любов'ю до Господа Ісуса Христа і до поклоняється Святій Трійці. Зір в ближніх образу Божого і Христа; виникає від цього духовного бачення перевагу собі всіх ближніх, побожне шанування їх про Господа. Любов до ближніх братня, чиста, до всіх рівна, радісна, неупереджена, полум'яніють однаково до друзів і ворогів. Захоплення в молитву і любов розуму, серця і всього тіла. Невимовна насолода тіла радістю духовною. Захоплення духовне. Розслаблення тілесних членів при духовному розраді (Св. Ісаак Сирський. Слово 44). Бездіяльність тілесних почуттів при молитві. Дозвіл від німоти серцевого мови. Припинення молитви від духовної солодощі. Мовчання розуму. Просвіта розуму і серця. Молитовна сила, яка перемагає гріх. Мир Христовий. Відступ усіх пристрастей. Поглинання всіх розумінь переважаючим розумом Христовим. Богослов'я. Пізнання істот безтілесних. Неміч гріховних помислів, які не можуть зобразитися в розумі.
Солодкість і рясне розраду при скорботах. Зір улаштувань людських. Глибина смирення і приниженнейшего про себе думки... Кінець нескінченний!
Святитель Ігнатій (Брянчанінов)